Корзина
17 отзывов
Книги Мишеля Одена с доставкой по Украине и странам Европейского Союза
+380966028630

Право на те, щоб кинути виклик традиції та культурному обумовленню. Мішель Оден

Соціалізація пологів є аспектом панування природи, що розпочалася близько 10 тисяч років тому. Вона не може бути відокремлена від появи землеробства, тваринництва та інших аспектів неолітичної революції. У нас є достатня кількість доказів, щоб стверджувати, що до такого переломного періоду в історії людства жінки ізольовували себе під час пологів; не було ніяких перинатальних ритуалів.

З того часу, в різноманітних варіаціях, пологи поступово все більше соціалізовувались та контролювались культурним середовищем. За останній час ми досягли крайніх меж з маскулінізації та медикалізації навколишнього середовища. У тому, що стосується пологів, можна стверджувати, що ми досягли меж домінування природи, оскільки в планетарному масштабі кількість жінок, що народжує немовлят та плаценту завдяки виділенню «коктейлю гормонів любові», стає незначною. Крім того, відразу після народження, імунна система більшості новонароджених не починає свій процес пристосування до великої різноманітності знайомих мікробів.

Ці межі були досягнуті в той час, коли існувало все більше суперечностей між традиціями та культурним обумовленням, і тим, чому ми вчимося у нових наукових дисциплін, які швидко розвиваються. Сьогодні з’ясовується, що лише наукові перспективи мають силу оскаржити глибоке вкорінення культурного обумовлення.

Культурно прийнятні наукові відкриття

Вже існують приклади нейтралізації наслідків традиції завдяки науковим досягненням. Найкращим прикладом є вражаюче відкриття другої половини ХХ століття. До того часу ніхто не знав, що новонародженій дитині потрібна мати. Коли я був екстерном (студент-медик з незначними клінічними обов’язками) у паризькій лікарні в 1953 році, я ніколи не чув від мами, яка б сказала одразу ж після пологів: «Чи можу я залишити дитину зі мною?». Культурне обумовлення було надто сильним. Всі були переконані, що новонародженій дитині терміново потрібен «догляд», наданий іншою людиною, а не матір’ю. Акушерка швидко розлучала матір та дитину, перерізавши пуповину і віддавши дитину в руки медсестри. Це те, чому вона навчилася робити в акушерській школі. У той час те саме спостерігалось і в домашніх пологах. Потім, перебуваючи в пологовому відділенні, діти були в дитячих кімнатах, а матері були в іншому місці. Матері не вимагали залишатися в одній кімнаті з дитиною.

Ми повинні усвідомлювати, що протягом тисячоліть у всіх відомих суспільствах матерів та новонароджених дітей відокремлювали, і початок грудного вигодовування відкладали. Іншими словами, протягом тривалого часу існував рутинний процес нейтралізації «материнського захисного агресивного інстинкту». Природу цього універсального інстинкту ссавців легко зрозуміти, якщо, наприклад,  уявити собі ситуацію, у якій хтось намагається забрати новонародженого у матері горили одразу після пологів.

Знадобилися б великі обсяги інформації для перегляду всіх інвазивних перинатальних вірувань та обрядів, про які повідомлялося в різноманітних культурах. Ще в 1884 році Джордж Енгельманн, працювавши серед первісних народів, представив вражаючий каталог із тисячі і одного способу втручання в перший контакт між матір’ю та новонародженим. Він описує вірування та ритуали, що відбуваються в сотнях етнічних груп на всіх п’яти континентах (Engelmann, 1884).

Найбільш універсальним та інтригуючим прикладом культурного втручання є проста популяризація переконання, що молозиво забруднене або шкідливе для немовляти, і навіть те, що цю речовина треба зцідити та вилити (Odent 2003). Із негативне ставлення до молозива випливає, що відразу після народження дитина повинна бути на руках іншої людини, а не своєї матері. Це пов’язано з широко поширеним та глибоко вкоріненим ритуалом одразу перерізати пуповину. Кілька вірувань та обрядів можна розглядати як частину одного і того ж втручання, всі вони зміцнюють один одного.

Згадати ці коріння нашого культурного обумовлення є необхідним кроком в оцінці ступеню важливості наукових досягнень 1970-х років. Нове покоління досліджень виникло по причині того, що ми дізналися від етологів про ссавців взагалі. Настав час дати оцінку, через складні рандомізовані контрольовані дослідження, наслідкам негайного контакту «шкіра до шкіри» між матір’ю та новонародженою дитиною як абсолютно нового втручання серед людей (Klaus and Kennell, 1976). Це також час, коли розвивається раптовий інтерес до складу молозива людини. Після тисячолітніх негативних конотацій людське молозиво було офіційно визнане дорогоцінною речовиною. Паралельно, інші дослідники були зацікавлені у впливі на поведінку гормонів, що виділяються у перинатальний період, зокрема естрогенів (Terkel and Rosenblatt 1972). У 1970-х роках ми також дізналися, що коли існує вільна, непорушна і некерована взаємодія матері та новонародженої дитини, існує велика ймовірність того, що дитина знайде груди протягом години після народження (Odent 1977). З очевидних причин ніхто до 1970-х років не знав, що в ті години дитина була запрограмована на те, щоб знайти груди. 1970-ті роки також були періодом бурхливого розвитку в області імунології та бактеріології; ми раптом усвідомили, що з імунологічної та бактеріологічної точки зору новонароджена дитина повинна в ідеалі бути в терміновому контакті з єдиною людиною, з якою вона розділяє ті ж антитіла (IgG). Посилаючись на цю велику наукову діяльність 1970-х років, ми можемо спостерігати, що протягом другої половини ХХ століття видалось можливим виявити основні потреби новонародженої дитини. Ми можемо узагальнити ці основні потреби, стверджуючи, що новонароджена дитина потребує свою матір.

Це найкращий приклад наукових відкриттів, який мав силу оскаржити тисячолітнє культурне обумовлення. Сто років тому, коли більшість дітей ще народжувалось вдома, матір і дитина були зазвичай відокремлені після пологів; сьогодні такі слова як зближення та прив’язаність знайомі широкій публіці. Ми досягли моменту, коли, з перших секунд після народження, безпосередній контакт «шкіра до шкіри» стає частим, навіть іноді на операційному столі, у випадку кесаревого розтину.

Межі великого наукового відкриття

Насправді, це велике відкриття має обмежені практичні наслідки, поки інші нещодавно надбані наукові знання не впроваджені. У сучасному науковому контексті ми повинні бути більш точними щодо основних потреб новонародженої дитини. Новонароджена дитина в ідеалі має бути в руках матері, яка досягла певного фізіологічного стану серед великої різноманітності знайомих мікроорганізмів. Ми розглянемо два типових приклади наукових знань, які досі не мають здатності кинути виклик домінуючому культурному обумовленню: поняття неокортикального гальмування та концепція бактеріологічно знайомого середовища.

Концепція неокортикального гальмування

З фізіологічної точки зору, процес народження являється мимовільним процесом під контролем архаїчних структур мозку. Як правило, ніхто не намагається допомогти мимовільному процесу. Справа в тому, щоб виявити можливі пригнічуючі фактори. З практичної точки зору ключовим словом є захист. Кілька фізіологічних понять чітко вказують на фактори, які можуть негативно впливати на процес пологів. Концепція антагонізму адреналіну-окситоцину має важливе значення для ссавців взагалі: у ссавців затягуються пологи при виділенні екстренних гормонів адреналіну. Хоча ця концепція добре вивчена, на практиці вона не завжди враховується, так, ніби вона не була повністю впроваджена.

Розглядаючи питання народження людини, основну увагу слід приділяти поняттю неокортикального гальмування, ключем до розуміння природи людини в цілому. Ми повинні пам’ятати, що деякі здібності людини, зазвичай, затьмарені неокортикальною діяльністю. До цього часу спостерігається недостатній інтерес до цієї істотної особливості нашого виду. Людську пологову діяльність краще зрозуміти, якщо ввести в рамки функції, зазвичай затьмарені неокортикальною діяльністю. Прикладом може бути здатність людей плавати. Здатність адаптуватися до занурення та виконувати координовані рухи під час плавання зникає у віці 3-4 місяців, коли неокортекс наділяється певною силою (McGraw 1939).

Коли поняття неокортикального гальмування розуміють та враховують, легко спростувати припущення, що механічні чинники є основними причинами важких пологів у нашому виді. Фактично, механічні фактори, безперечно, переоцінюються, оскільки є жінки, які, не маючи морфологічних особливостей, іноді швидко народжують без будь-яких труднощів. Існують поодинокі випадки, коли жінки народжували дітей до того, як усвідомити, що почалися перейми. Найкращим способом з’ясувати характер специфічного людського недоліку в період пологів є розглянути питання цивілізованих сучасних жінок, які народжували через справжній «рефлекс зганяння плоду» (Odent 1987). Це зустрічається виключно рідко в контексті соціалізованих пологів. Народженню дитини раптово передує дуже коротка серія непереборних, потужних і високоефективних скорочень матки без будь-якої можливості для мимовільного руху.

Важливим моментом є те, що, коли рефлекс зганяння плоду неминучий, жінки, вочевидь, втрачають неокортикальний контроль. Вони стають байдужими до того, що відбувається навколо них. Вони забувають те, що вони раніше знали. Вони забувають про свої плани. Вони поводяться так, як в інших ситуаціях вважатиметься неприйнятним для цивілізованої жінки. Наприклад, вони кричать або сквернословлять. Породіллі можуть займати несподівані, складні, і, як правило, асиметричні пози з нахилом вперед. Такі сценарії ясно вказують на рішення, яке придумала природа для народження нашого виду: зменшення неокортикального контролю.

Цей важливий аспект фізіології пологів у людей дає ідеальну перспективу для встановлення висновку про те, що породіллю потрібно захистити від усіх можливих стимуляторів її неокортексу. Оскільки мова є основним стимулятором, тиша являється головною потребою, яка культурно ігнорується або недооцінюється після тисячолітньої соціалізації пологів. Світло не вивчалось з наукової точки зору як потужний кортикальний стимулятор до нещодавнього відкриття функцій мелатоніну, «гормону темряви». Недавні дослідження взаємодій всередині тріади окситоцин-мелатонін-ГАМК є перспективним напрямком для дослідження. Зрозуміло, що рецептори ГАМК (А) є проміжною ланкою впливу мелатоніну на неокортикальну активність (Wang et al., 2003; Tysio et al., 2014). Розглядаючи вплив мелатоніну, а, отже, і світла, на людські пологи, ми повинні відхилитися від концепції неокортикального гальмування та послатися на останні знання про периферійний вплив. На сьогоднішній день встановлено, що у м’язовій оболонці матки людини є мелатоніновий рецептор, і що мелатонін діє спільно з окситоцином для посилення скорочень клітин гладкої мускулатури матки людини (Cohen et al., 1978; Olcese and Beesley, 2014). Сьогодні мелатонін постає як важливий гормональний агент у процесі пологів. Це підтверджується значною кількістю мелатоніну в крові новонароджених, за винятком тих, що народжуються за допомогою кесаревого розтину до початку переймів (Bagci et al., 2012). Важливість цих знахідок стає показовою, коли враховуються захисні антиоксидантні властивості мелатоніну.

В еру електричних вогнів, причини для поглибленого вивчення вивільнення та властивостей мелатоніну очевидні. Встановлено, що короткохвильове світло (на практиці «синє» світло) є найбільш стримуючим для мелатоніну. Це важливий факт, оскільки це тип світла, який зазвичай використовується у пологових палатах. Цілком імовірно, що, коли фізіологію пологів будуть краще розуміти, будуть спостерігатися вражаючі практичні наслідки цих останніх наукових досягнень. Чи можемо ми собі уявити час, коли вважатиметься раціональним народжувати при світлі свічки?

Після того, як ми згадали мову та світло, ми можемо підсумувати найбільш важливі моменти, підкреслюючи, що всі ситуації, що підвищують увагу, є стимуляторами неокортикальної діяльності. Це відчуття, що за вами спостерігають; це означає, що однією з основних потреб породіллі є усамітнення. Страх можливої ​​небезпеки є ще одним прикладом ситуації, що привертає увагу; це означає, що породілля повинна відчувати себе в безпеці. Звернемо увагу на те, що можна зробити подібні висновки, використовуючи як вихідний пункт поняття антагонізму адреналіну-окситоцину.

Досі концепція неокортикального гальмування не набула необхідної сили, щоб кинути виклик домінуючій парадигмі, яку ми можемо назвати парадигмою допомоги-направлення-тренування-керування-підтримки.

Концепція бактеріологічно знайомого середовища

Загалом серед ссавців раннє молозиво є, строго кажучи, життєво важливим. Серед людей, навіть якщо раннє молозиво дорогоцінне, воно не є життєво важливим. Основні питання стосуються бактеріологічного середовища в місці пологів і, зокрема, на скільки воно знайоме для матері. Причина таких розходжень пов’язана з плацентарними структурами та функціями. Серед найбільш не схожих на людей ссавців плацента не є ефективною при передачі антитіл до плода; передача антитіл починається відразу після народження через молозиво. Серед людей трансплацентарне перенесення антитіл (а саме IgG) є високоефективним (Borghesi et al., 2014). У людей рівень концентрації IgG у плода приблизно дорівнює рівню материнської концентрації на 38 тижні вагітності і продовжує збільшуватися згодом. Ці факти пояснюють міжвидову різницю основних потреб новонароджених. Для людей характерно те, що мікроби, знайомі матері, знайомі й новонародженій дитині.

Настав час усвідомити, що з бактеріологічної, а, отже, й імунологічної точки зору, останнім часом відбувся вражаючий поворотний момент в історії людських пологів. Сто років тому майже всі жінки народжували серед величезного розмаїття знайомих мікроорганізмів. Сьогодні більшість людей народжуються в незнайомих бактеріологічних середовищах, що характеризуються низьким мікробним різноманіттям. Вплив незнайомих середовищ може посилюватися за рахунок застосування антибіотиків та народження за допомогою кесаревого розтину, тобто шляхом обходу бактеріологічно багатих пахових зон. Тому раннє програмування імунної системи людини було різко змінено; це перелом в історії нашого виду. З бактеріологічної та імунологічної точки зору неможливо уявити собі заміни домашніх пологів.

Існує вже накопичення даних, що підтверджують той факт, що дозрівання збалансованої імунної відповіді залежить від способу народження (Jakobsson et al., 2013). Існує також накопичення епідеміологічних досліджень, що виявляють фактори ризику в перинатальному періоді для здоров’я, такі як діабет 1 типу (та інші аутоімунні захворювання), атопію, аутизм та ожиріння (відвідайте www.primalhealthresearch.com для отримання додаткової інформації).

Нове покоління епідеміологічних досліджень довготермінових наслідків радикальних змін у пологах має подолати багато труднощів. Для відправної точки нам знадобляться дослідження, що суперечать домашніх пологам та пологам в інших місцях. На практиці з багатьох причин такі дослідження не реальні в країнах, що розвиваються та розвинутих країнах, крім Нідерландів. Голландське групове дослідження пологів, у якому взяли участь понад 1000 дітей (які народились у той час, коли в цій країні рівень домашніх пологів перевищував 25%) включали дані про характеристики народжуваності, фактори способу життя та атопічні прояви, зібрані за допомогою повторюваних анкет від народження і до 7 років (van Nimwegen et al., 2011). Зразки фекалій збирали у віці 1 місяця для визначення складу мікрофлори, а зразки крові збирали у віці 1, 2 і 6 - 7 років для визначення специфічних IgE рівнів. При вагінальних домашніх пологах, порівняно з вагінальними пологами в лікарні, спостерігалось зниження ризику розвитку атопічних захворювань. Відмінності були дуже показовими для дітей з батьками, схильними до атопії.

Тоді, коли народження дитини буде розглядатися з цієї неминучої точки зору, з’явиться принципово новий фундамент для дискусії між тими, хто сприяє плановим домашніх пологам, і тим, хто вважає, що народження в лікарні є єдиним раціональним варіантом (Odent 2016).

Тим часом ...

Незважаючи на те, що все ще важко впроваджувати знання, які дають нові наукові дисципліни, деякі жінки готові зрозуміти поняття неокортикального гальмування, незалежно від того, яким словником особисто вони користуються. Є також жінки, які переконані, що немає справжнього замінника знайомому середовищу для пологів. Всім цим жінкам слід дати право оскаржити традиції та культурне обумовлення.

References:

Bagci, S, et al. 2012. “Melatonin Concentration in Umbilical Cord Blood Depends on Mode of Delivery.” Early Human Dev 88(6): 369–73.

Borghesi, J, et al. 2014. “Immunoglobulin Transport during Gestation in Domestic Animals and Humans: A Review.” Open J Anim Sci 4:323–36.

Cohen, M, et al. 1978. “Evidence for a Cytoplasmic Melatonin Receptor. Nature 274:894–95.

Endevelt-Shapira, Y, et al. 2014. “Disinhibition of Olfaction: Human Olfactory Performance Improves Following Low Levels of Alcohol.” Behav Brain Res 272C: 66–74.

Engelmann, George J. 1884. Labor among Primitive Peoples. JH Chambers & Co: St. Louis.

Jakobsson, HE, et al. 2013. “Decreased Gut Microbiota Diversity, Delayed Bacteroidetes Colonisation and Reduced Th1 Responses in Infants Delivered by Caesarean Section.” Gut. 63(4): 559–66.

Klaus, MH, and JH Kennell. 1976. Maternal-infant Bonding. St. Louis: CV Mosby.

McGraw, MB. 1939. “Swimming Behavior of the Human Infant.” J Pediatr 15: 485–90.

Odent, M. 1977. “The Early Expression of the Rooting Reflex.” In Proceedings of the 5th International Congress of Psychosomatic Obstetrics and Gynaecology, Rome. London: Academic Press, 1117–19.

Odent, M. 1987. “The Fetus Ejection Reflex. Birth 14: 104–05.

Odent, M. 2003. “Colostrum and Civilization.” In The Nature of Birth and Breastfeeding. Bergin & Garvey.

Odent, M. 2016. “The Future of Neonatal BCG.” Medical Hypotheses 91: 34–36.

Olcese, J, and S Beesley. 2014. “Clinical Significance of Melatonin Receptors in the Human Myometrium.” Fertil Steril S0015–0282(14): 00566-4.

Terkel, J, and JS Rosenblatt. 1972. “Humoral Factors Underlying Maternal Behaviour at Parturition: Cross Transfusion between Freely Moving Rats.” J Comp Physiol Psychol 80:  365–71.

Tysio, R, et al. 2014. “Oxytocin-mediated GABA Inhibition during Delivery Attenuates Autism Pathogenesis in Rodent Offspring.” Science 343(6171): 675–79.

van Nimwegen, FA, et al. 2011. “Mode and Place of Delivery, Gastrointestinal Microbiota, and Their Influence on Asthma and Atopy.” J Allergy Clin Immunol 128(5): 948–55.

Wang, F, et al. 2003. “The GABA(A) Receptor Mediates the Hypnotic Activity of Melatonin in Rats.” Pharmacol Biochem Behav 74(3): 573–78.

 

Джерело: https://midwiferytoday.com/mt-articles/right-challenge-tradition-cultural-conditioning/

Предыдущие статьи